АРХІТЕКТОР САКУЛИЧ І.І.
ЗВІТ ПРО СТАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ
до детального плану території
земельної ділянки для
будівництва та обслуговувавння
житлового будинку господарських будівель та споруд
в с.Малий Березний, ур. «Біля маюрні»,
Ужгородського району, Закарпатської області
0,4000 га, зі зміною цільового призначення
Ужгород 2023 р.
Зміст
ВСТУП
1. Методологія стратегічної екологічної оцінки.
2. Нормативно-правові документи для проведення стратегічної екологічної оцінки
3. Проведення аналізу документа державного планування
4. Детальний план території
5. Характеристика об`єкту планувальної діяльності
6. Розташування об`єкту та кліматичні особливості території
7. Оцінка поточного стану довкілля та його вплив на здоров`я і життєдіяльність
8. Екологічні проблеми, які стосуються державного планування території (з природоохоронним статусом ) та можливі ризики впливу на здоров`я населення
9. Обмеження, пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, які
встановлення на державному рівні та мають бути враховані під час підготовки
документу державного планування.
10. Характеристика негативних наслідків
11. Заходи по запобіганню та зменшенню негативних наслідків під час виконання
документа державного планування
12. Ефективність вибору
13. Здійснення стратегічної екологічної оцінки
14. Моніторинг наслідків виконання документа державного планування
15. Екологічний моніторинг
15.1 на етапі будівництва
15.2 на етапі експлуатації
- Заходи щодо реалізації детального плану
ВИСНОВКИ
Повідомлення щодо результатів громадських обговорень звіту стратегічної екологічної
оцінки
ВСТУП
Стратегічна екологічна оцінка є невід'ємним елементом сучасного стратегічного планування, а також інструментом екологічної політики, спрямованої на збалансування та узгодження інтересів зацікавлених сторін в процесі розробки і реалізації стратегій, планів і програм. Широке застосування процедур СЕО нерозривно пов'язане з поглибленим розумінням відносин між розвитком та навколишнім природнім середовищем.
Поява цієї концепції пов’язана із створення нового інструменту реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.
Звіт стратегічної екологічної оцінки дає можливість сконцентруватися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування. Стратегії, плани і програм з цих питань дають можливість провести аналіз можливого впливу діяльності на довкілля, а відтак розв'язати екологічні проблеми (у разі їх винекнення) та врегулювати екологічні питання в процесі планування і прийняти управлінські рішення щодо екологічної безпеки. Тому основне завдання, яке ставиться перед стратегічною екологічною оцінкою, це забезпечення врахування екологічних ініціатив, високого рівня охорони довкілля та сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і програм з метою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку.
Застосування звіту стратегічної екологічної оцінки дозволить врахувати в процесі планування екологічні пріоритети суспільства та пом'якшити протиріччя між економічним зростанням і збереженням якості довкілля.
Стратегічна екологічна оцінка допомагає підвищити якість управлінських рішень, зменшити рівень конфліктів між владою та суспільством та мінімізувати ризик виникнення багатовартісних помилок у майбутньому в процесі реалізації стратегічного документу на національному, регіональному та місцевому рівнях.
1. МЕТОДОЛОГІЯ СЕО
Методологія ґрунтується на досвіді проведення в Україні стратегічної екологічної оцінки стратегій регіонального розвитку.
Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.
Стратегічна екологічна оцінка дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.
Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і програм для забезпечення збалансованого (сталого) розвитку.
Методологія проведення СЕО складається з шести етапів:
Етап 1. Підготовчий
1.1. Ухвалення рішення про проведення СЕО.
На даний момент в Україні не визначена законодавча процедура проведення СЕО. Тому рішення щодо проведення СЕО може бути затверджено відповідною радою.
1.2. Створення Робочої групи з СЕО та забезпечення її постійної взаємодії з усіма розробниками Стратегії.
Робоча група формується з представників органів влади та місцевого самоврядування, експертів з охорони довкілля, науковців, представників громадськості та інших заінтересованих сторін. Робочій групі має бути забезпечений вільний доступ до інформації та можливість надавати коментарі й рекомендації розробникам стратегії.
1.3. Визначення кола органів влади, які братимуть участь у консультаціях.
СЕО передбачає необхідність проведення консультацій з природоохоронними органами та органами охорони здоров’я, яким має бути надана можливість прокоментувати проект стратегії та екологічний звіт.
1.4 Визначення кола заінтересованих сторін і необхідного ступеня залучення громадськості до консультацій та участі.
Успішна й ефективна участь громадськості є важливою для успіху СЕО.
Відповідно до Протоколу про СЕО громадськості мають бути надані
можливості для участі в СЕО. Проект стратегії та екологічний звіт мають бути своєчасно доведені до відома громадськості. Заінтересованій громадськості повинна бути надана можливість висловити свою думку щодо проекту стратегії, плану або програми, а також щодо екологічного звіту. До громадськості в процесі СЕО слід звертатися якомога раніше, а в ідеалі - на момент формування Робочої групи з СЕО. Участь громадськості на цьому ранньому етапі буде свідчити про суспільний інтерес до СЕО, підвищить прозорість процесу СЕО, забезпечить можливість виявлення потенційного конфлікту цінностей різних соціальних груп, а також гарантуватиме, що важливі для громадськості питання будуть розглянуті під час визначення сфери охоплення СЕО. В процесі визначення кола заінтересованих сторін слід звернути увагу на соціальні групи, які потенційно можуть постраждати від погіршення стану довкілля, і на тих, для кого збереження довкілля є одним з основних видів діяльності (науковці, представники громадських екологічних організацій, освітяни).
Інформування громадськості. Вимоги щодо інформування громадськості сформульовані в ст. 5 «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з 7 питань, що стосуються довкілля» (Орхуська конвенція). Інформування громадськості є важливою складовою на усіх етапах СЕО. На підготовчому етапі необхідно проінформувати про початок процесу СЕО та формування Робочої групи з СЕО.
Етап 2. Визначення сфери охоплення СЕО
2.1. Визначення ключових екологічних проблем. Огляд екологічних проблем необхідний для того, щоб допомогти зосередити СЕО на тих складових довкілля, які є важливими.
2.2. Визначення просторових і часових меж оцінки. Просторовий масштаб оцінки має охоплювати природні, соціально-економічні та культурні ресурси та взаємозв’язки між ними, а також практику землекористування, на яку може потенційно вплинути будь-який з розроблених альтернативних сценаріїв.
2.3. Проведення консультацій з природоохоронними органами та органами охорони здоров’я щодо того, яка інформація має бути включена до екологічного звіту.
Етап 3. Оцінка екологічної ситуації на території визначено місця, що
підпадає під СЕО.
3.1. Збір та аналіз інформації про поточний стан складових довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників. Необхідно визначити складові довкілля (як екологічні, так і соціально-культурні), на яких буде зосереджено увагу СЕО. Важливо визначити ключові показники, які характеризують стан складових довкілля (наприклад, показники якості води,
показники стану здоров’я населення тощо). Ці показники дадуть можливість особам, котрі приймають рішення, оцінити зміни у довкіллі, зосередивши увагу на тих параметрах, які реагуватимуть на зміни і створюватимуть зворотний зв'язок, а також на тих параметрах, моніторинг яких буде ефективним. Зібрана інформація дасть можливість оцінити поточний стан довкілля.
- Проведення SWOT-аналізу з точки зору екологічної ситуації. SWOT аналіз дає можливість виявити сильні і слабкі сторони екологічної ситуації в місті, а також можливості й загрози, які впливатимуть на екологічну ситуацію. Виявлення загроз сприятиме оцінці їхнього впливу на довкілля, а визначення можливостей сприятиме пошуку шляхів зменшення впливу планованої діяльності на довкілля.
3.3. Проведення аналізу трендів стану довкілля.
Якісна оцінка екологічних проблем розвитку визначених місць в минулому (з наголосом на головні тенденції та очікувані проблеми) є основою для початку розроблення документації з СЕО. В багатьох випадках 50% і більше загального часу на проведення СЕО витрачається саме на визначення базового рівня стану 8 довкілля. Разом з тим, такий аналіз дозволяє оцінити альтернативи пропонованій стратегії розвитку міста, обумовлені об’єктивними тенденціями зміни стану довкілля.
Етап 4. Проведення СЕО (оцінка запропонованих заходів щодо впливу
на довкілля та відповідність регіональним екологічним цілям)
4.1. Оцінка ступеню врахування регіональних екологічних цілей в стратегічних і оперативних цілях Стратегії.
Група з СЕО оцінює ступінь врахування природоохоронних регіональних цілей в рамках пропонованої стратегії розвитку. Для цього використовуються екологічне законодавство, регіональні стратегічні документи та екологічні програми.
4.2. Проведення консультацій з громадськістю щодо екологічних цілей.
Результати оцінки ступеню врахування регіональних екологічних цілей слід обговорити з громадськістю для того, щоб зібрати зауваження та пропозиції і врахувати їх в документації з СЕО.
4.3. Визначення можливих чинників змін антропогенного та природного характеру. Чинники змін у місті можуть бути антропогенними або природними.
До чинників змін відносять також регіональну політику та управлінські дії. Зміни екологічної ситуації в місті часто обумовлені синергетичною взаємодією економічних, адміністративних, демографічних і соціально-культурних чинників, а також рівнем розвитку промисловості, сільського господарства, науки і технологій. Чинниками змін можуть бути розширення або скорочення певних галузей економіки (гірничодобувна промисловість, енергетика, сільське
господарство, переробна промисловість, лісове господарство тощо); зміна моделей міського та сільського розвитку; розширення або звуження взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом і громадськими організаціями; зміни чисельності населення в місті; зміни у практиці землекористування тощо. Важливо також виокремити чинники локального рівня і чинники, пов’язані з регіональними, національними та глобальними впливами.
4.4. Проведення оцінки впливу Стратегії на складові довкілля та на стан
здоров’я й добробут населення.
У випадку, коли у Стратегії передбачаються конкретні заходи і проекти, що мають територіальну прив’язку, група з СЕО оцінює вплив пропонованих заходів на складові довкілля (вплив на атмосферне повітря, воду, ґрунти, природні ресурси, флору і фауну), а також на стан здоров’я та добробут населення (небезпека для здоров’я населення, соціальноекономічні наслідки, поводження з відходами, транспорт, розвиток інфраструктури, естетичні характеристики території, використання ландшафтів для рекреаційних цілей тощо). У випадку, коли неможливо чітко визначити територіальну прив’язку конкретних заходів і проектів, оцінка впливів стратегії 9 ґрунтується на конкретних заходів і проектів, оцінка впливів стратегії 9 ґрунтується на експертній оцінці членів робочої групи з СЕО .
Етап 5. Розроблення документації з СЕО та передача на затвердження
5.1. Підготовка екологічного звіту та рекомендацій щодо запобігання,
скорочення або пом’якшення потенційних негативних наслідків для довкілля та
здоров’я населення, які можуть бути результатом реалізації Стратегії.
Усі етапи проведення СЕО мають знайти своє відображення в екологічному звіті. На основі проведеного аналізу група з СЕО готує рекомендації щодо запобігання, скорочення або пом’якшення потенційних негативних наслідків для довкілля та здоров’я населення, які можуть бути результатом реалізації Стратегії. Під час розроблення стратегій розвитку міст досить рідко розглядаються альтернативні стратегії. Частіше використовується більш гнучкий підхід, що передбачає аналіз різноманітних сценаріїв в межах стратегії, який дозволяє розглядати різноманітні сценарії розвитку в усій їх багатоманітності.
Тому на основі запропонованих рекомендацій можна розробити один або кілька альтернативних сценаріїв реалізації Стратегії.
5.2. Обговорення документації, збір і врахування пропозицій
заінтересованих органів влади та громадськості.
Обговорення документації з СЕО є суттєвою складовою СЕО, оскільки це дозволяє не лише ознайомити громадськість з результатами СЕО, а й зібрати пропозиції заінтересованих органів влади та громадськості до Стратегії. Заінтересовані органи влади можуть оцінити правильність організації процесу СЕО та оцінити якість документації з СЕО.
5.3. Розроблення остаточного проекту документації з СЕО та передача в у
відповідні виконавчі органи влади для розгляду та ухвалення.
Група з СЕО забезпечує врахування в екологічному звіті рекомендацій заінтересованих органів влади та громадськості (громадських організацій). Невраховані рекомендації також мають бути відображені в документації з СЕО з поясненням причин неврахування. Екологічний звіт, розроблений в процесі СЕО, передається органам влади для розгляду та ухвалення.
5.4. Забезпечення доступу громадськості до розробленої документації.
Розроблена документація з СЕО має розміщуватися на веб-сайті відповідної ради поряд із затвердженою стратегією розвитку села.
За для попереднього вивчення думки жителів с.Малий Березний загалом щодо намірів земельної ділянки для зміни цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки для детального плану території, була складена Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, та оприлюднена 27.01.2023 року р. на офіційному сайті Дубриницької сільської ради ради //dubrynichisr@ukr">https://dubrynichisr@ukr>,net./. , та повідомлення про оприлюднення в газеті "Закарпатські оголошення “ та в тижневику "Новини Закарпаття “ .
Протягом громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегії екологічної оцінки (15 календарних днів) звернень, зауважень та пропозицій від громадськості не надходило.
Етап 6. Моніторинг фактичного впливу впровадження Стратегії на
довкілля
6.1. Створення системи моніторингу та оцінки впливу Стратегії на
довкілля.
Документація з СЕО має містити пропозиції щодо організації системи Для моніторингу впливу Стратегії на довкілля має бути створений робочий орган. Цей орган може функціонувати у складі робочої групи з моніторингу стратегії. До його складу можуть увійти члени робочої групи з СЕО, а також представники громадськості. Робочий орган з моніторингу має забезпечити доступ громадськості та органів влади до результатів моніторингу. На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Ця концепція пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально - економічного розвитку регіонів та населених пунктів України.
2. Нормативно-правові документи для проведення стратегічної
екологічної оцінки
Проект містобудівної документації на розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговувавння житлового будинку господарських будівель та споруд в с.Малий Березний, ур. «Біля маюрні», Ужгородського району, Закарпатської області, площею0,4000 га, зі зміною цільового призначення Рішення № 1178 від 23.08.2022 Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області ХVIІ сесія УІІІ скликання. Геодезичною основою для розробки проєкту містобудівної документації взяте оновлене топографо-геодезичне знімання масштабу 1:500 виконане в електронній версії. В проекті опрацьовано планувальне рішення використання та забудови території загальною площею 0,400 га,; Кадастровий номер 2120883600:07:005:0099 на підставі витягу з Державного земельного кадастру ділянка власна, власник Ясиновська Вікторія Василівна/
Розрахунковий термін реалізації ДПТ – 15 (20) років, в тому числі 1-ша черга – 5 років.
Проект розроблений згідно чинних норм, правил та державних стандартів:
1. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
2. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».
3. ДБН Б. 2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій».
4. ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених
пунктів».
5. ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів».
6. ДБН В.1.2.4-2019
7. ДБН Б.1.1-5:2007
При розробці проєкту враховувались рішення затвердженої містобудівної
документації на дану територію.
При розробці документів - звіту про стратегічну екологічну оцінку було здійснено з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням підлягає оцінці впливу на довкілля. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію, експлуатації, консервації, споруд та інших об’єктів.
Законом встановлено використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного
середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення; д) збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності
без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов’язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України
Відповідно до ст.15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.
На сьогодні в Україні відсутня єдина методика з оцінки впливу на стан компонентів довкілля , у т.ч. атмосферне повітря, для земельної ділянки для змінини цільового призначення із земель для ведення селянського господарства в землі для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд .
Планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян.
Проект детального плану території розробляється з метою раціонального використанням територіальних ресурсів та оптимальної функціональної організації даної території яка має забезпечувати умови проживання населення, що проживають неподалік та умови праці людей на даній території з дотриманням чинного законодавства.
Детальний план розроблений на розрахунковий термін до 2033 року.
Затверджений звіт стратегічної екологічної оцінки Дубриницькою сільською радою буде являтися основним документом, що визначає подальше раціональне використання території та земельної ділянки для зміни цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку в с.Малий Березний , ур. “Біля Маюрні”, Ужгородського району, Закарпатської області.
3. Проведення аналізу документу державного планування.
Детальний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальний план території передбачає:
– визначення майбутніх потреб переважних напрямів використання території; – урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування забудови та іншого використання територій;
– обґрунтування черговості й пріоритетності забудови та іншого використання територій;
– визначення меж функціональних зон, пріоритетних та допустимих видів використання і забудови територій;
– оцінку загального стану населеного пункту, основних факторів його формування, визначення містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану;
– визначення територій, що мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання.
Проведення стратегічної екологічної оцінки детального плану для земельної ділянки для зміни цільового призначення із земель для ведення селянського господарства в землі для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Малий Березний ур. “Біля Маюрні” , Ужгородського району, Закарпатської області Ужгородського району Закарпатської області. до 2033 року, а саме «забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії».
1.Техніко - економічні показники
|
Значення показників |
|||
|
Назва показників |
Одиниця |
Існуючий стан |
|
|
виміру |
2020 рік |
||
|
Загальна площа території проектування (площа ділянки) |
га |
0,400 |
|
|
Загальна площа території проектування, площа земельної ділянки №1 |
га |
||
|
Площа забудови (орієнтовно)ділянка |
м. кв. |
--- |
|
|
Площа твердого покриття |
м. кв. |
--- |
|
|
Площа обмежень |
м. кв. |
--- |
|
|
Відсоток забудови (орієнтовно) |
% |
--- |
|
|
Площа озеленення (орієнтовно) |
м. кв. |
||
|
Поверховість (орієнтовно) |
пов. |
--- |
|
|
Загальна площа території проектування земельної |
|||
|
Площа земельної ділянки №2 |
га |
--- |
|
|
Площа забудови (орієнтовно)ділянка |
м.кв |
--- |
|
|
Площа твердого покриття |
м.кв. |
--- |
|
|
Площа обмежень |
м.кв |
--- |
|
|
Площа озеленення |
м.кв |
--- |
|
|
Відсоток забудови |
% |
--- |
|
|
поверховість |
Пов. |
--- |
|
4. Детальний план території
C:\Users\Aaiy\Downloads\014.jpg
5. Характеристика об`єкту планувальної діяльності
Містобудівні умови та обмеження забудови Гранична висота споруд Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки. Відcтані від об’єкта, який проектується, до меж червоних ліній, ліній регулювання забудови. Планувальні обмеження (зони охорони пам’яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші зони охорони ).Мінімально допустимі відстані від об’єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд Зони охорони інженерних комунікацій Вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань, згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1:2014 «Інженерні вишукування для будівництва Вимоги щодо благоустрою (в тому числі щодо відновлення благоустрою) Забезпечення умов транспортно-пішохідного зв’язку .
Вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення: згідно вимог ДБН В.2.2.-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд.
Містобудівні умови можна визначити позитивними.
6. Детальний план території передбачає на ділянці проєктування максимальне збереження та відновлення природнього середовища.
6.3. Характеристика транспортного забезпечення.
Територія опрацювання, земельна ділянка, примикає до сформованої вуличної мережі В’їзд на територію можна здійснюється з автодороги Львів- Сянки-Ужгород
6.4. Характеристика озеленення та благоустрою.
Територія вільна від цінних зелених насаджень. Благоустрій на території ДПТ відсутній, запроектовано благоустрій: під’їзд, мостик мощенням доріжок,озеленення, освітлення, площадка для збірників сміття, автостоянка, дитячий майданчик.
6.5. Характеристика планувальних обмежень В межах детального плану встановлені такі планувальні обмеження:
- червоні лінії вулиць;
- газопроводу низького тиску
- осанітарно -захисна зона резервуарів АЗС
- прибережно-захисна зона міліаративного каналу
- санітарно-захисна зона залізничної колії.
6.6. Розподіл території за функціональним використанням, розміщення забудови на вільних територіях та за рахунок реконструкції, структура забудови яка пропонується ( поверховість, щільність).
7. Розташування об`єкту та кліматичні особливості території
Ділянка проектування детального плану території розташована в адміністративних межах Дубриницько-Малоберезнянської територіальної громади на околиці села Малий Березний, в межах сформованої житлової та громадської забудови. Земельна ділянка площею 0,600 га., цільове призначення ділянки для ведення особистого селянського господарства. Територія опрацювання, земельна ділянка, примикає до земельних ділянок громадської забудови та автодороги Львів-Сянки-Ужгород. я, що дає змогу розташувати будівлю торгівлі та житловий будинок садибного типу.
Адміністративно-територіальний устрій: область України , до складу якої входить 13 районів і 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово). В області нараховується 10 міст, 20 селищ міського типу, 609 інших населених пунктів.
Площа: 12,8 тис. квадратних кілометрів. Це трохи більше ніж 2 відсотки всієї території України.
Адміністративний центр: місто Ужгород (126 тис. жителів).
Географічне розташування: область знаходиться на крайньому південному заході України, займає південно-східну частину Східних Карпат і північно-східну частину Середньодунайської низовини. Північна і східна частини області гірські, південна частина має низинний характер.
Висоти над рівнем моря: найвища точка - гора Говерла (2061 м над рівнем моря), найнижча - поблизу міста Чоп (101 м над рівнем моря).
Область межує: з східно-європейськими державами: Словаччиною, Угорщиною, Польщею, Румунією, а також з Івано-Франківською та Львівською областями України.
Кліматичні умови: клімат помірно-континентальний. Середня температура влітку + 21С, взимку - 4С. Характерними для Карпат є коротка весна, нетепле літо, тепла осінь і м’яка зима.
Населення: 1 млн. 284 тис. чоловік (станом на 01.01.2001 р.).
Щільність населення: 107 чоловік на 1 квадратний кілометр.
Національний склад населення: українці - 78,4%, угорці - 12,5%, росіяни - 4%, румуни - 2,4%, роми - 1%, словаки - 0,6%, німці - 0,3%, євреї - 0,2% та інші.
Державна мова: українська. Населення області спілкується на російській, угорській, словацькій, румунській та інших мовах.
Малий Березний — село в Україні, в Закарпатській області, (колишній Великоберезнянський район), на даний час село Дубриницько-Малоберезнянської територіальної громади, Ужгородського району. Територія села Малий Березний межує, через кордон, з Словаччиною. Поблизу села знаходиться пункт пропуску державного кордону Малий Березний—Убля. Через село проходить автошлях Львів- Самбір-Ужгород( Н13), Львівська залізниця. Омивають село дві річки Уж і Ублянка. Малий Березний — село в Україні, в Закарпатській області, (колишній Великоберезнянський район), на даний час село Дубриницько-Малоберезнянської територіальної громади, Ужгородського району. Малий Березний межує з Словаччиною. Поблизу села знаходиться пункт пропуску через державний кордон Малий Березний—Убля. Через село проходить автошляхУжгород—Львів- Самбір-Ужгород. Львівська залізниця,омивають село дві річки Уж і Ублянка.
Клімат - помірно-континентальний, пом’якшений вологими повітряними
масами з Атлантики та Середземномор’я. На формування клімату великий вплив
мають Карпатські гори. Вони перешкоджають переміщенню холодних повітряних
мас і сприяють більшому прогріванню повітря. Характерними рисами клімату є
порівняно велика кількість опадів та висока вологість повітря.
- Блакитна лінія - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ І
ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ» це лінія обмеження висоти та силуету забудови,
спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей
забудови.
- Жовта лінія - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ І
ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ» не визначається для населених пунктів Закарпатської
області, крім міста Ужгород.
- Зелена лінія - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ І
ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ» не визначається. В межах території охопленої
детальним планом відсутні озеленені території загального користування,
рекреаційні ліси та лісопарки, об’єкти природно-заповідного фонду, зони
охоронюваного ландшафту .
Кліматичні умови.
Клімат на території мякий, помірно теплий і вологий, але зими тут дещо холодніші, ніж в інших районах закарпатської частини Українських Карпат. Середня температура січня становить −6°С, липня —+15,6—18,0°С, при середньорічній максимальній температурі +30°С і мінімальній −31°С. Опадів тут випадає 800—1100 мм на рік.
Розрахункова температура найбільш холодної доби -24°С;
нормативна глибина промерзання грунту – 0,8 м.;
кліматичний район- ІІІ Б;
рельєф території –рівний ;
сейсмічність ділянки- 7 балів,
Снігове навантаження (згідноп.8 ДБН В.1.2.-2006);
гранично-розрахункове значення : Sm =Yfm S0C=1.14 x1490 x 0.9=1528.74 Па;
експлуатаційне розрахункове з начення: Se=YfeS0C=0.88x1490 x 0.9 =1180.08 Па;
квазіпостійне значення: Sp= (0.4 S0-S) C= 0.88x1490 x 0.9 =1180.08 Па;
де Yfm- коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження;
S0 - характеристичне значення снігового навантаження (в Па);
С- коефіцієнт, що визначається формулою ; С= µСе Саlt; де
µ-коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні грунту до снігового навантаження на покрівлю;
Сe- коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі;
Саlt –коефіцієнт географічної висоти.
С= 0,9х1х1= 0,9
Місто Свалява - адміністративний центр Свалявського району. Розміщене у
межах Свалявської улоговини, на річці Латориці.
Зі сходу на захід Сваляву перетинає двоколійна електрифікована залізниця
та у місті знаходиться залізнична станція Свалява. Околицею міста проходять
автошляхи Е 50 та Е 471.
Клімат - помірно-континентальний, пом’якшений вологими повітряними
масами з Атлантики та Середземномор’я. На формування клімату великий вплив
мають Карпатські гори. Вони перешкоджають переміщенню холодних повітряних
мас і сприяють більшому прогріванню повітря. Характерними рисами клімату є
порівняно велика кількість опадів та висока вологість повітря.
- Блакитна лінія - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ І
ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ» це лінія обмеження висоти та силуету забудови,
спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей
забудови.
- Жовта лінія - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ І
ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ» не визначається для населених пунктів Закарпатської
області, крім міста Ужгород.
- Зелена лінія - згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ І
ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ» не визначається. В межах території охопленої
детальним планом відсутні озеленені території загального користування,
рекреаційні ліси та лісопарки, об’єкти природно-заповідного фонду, зони
охоронюваного ландшафту .
7. Оцінка потосного стану довкілля та його вплив на
життєдіяльність населення
Характеризуючи стан атмосферного повітря в цілому по Закарпатській області необхідно відзначити деяке його поліпшення та стабілізацію рівнів забруднення.
Основними джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу є автотранспорт, промислові підприємства, котельні на твердому паливі та асфальтобетонний завод. Протягом останніх років значно виросла кількість автомобільного транспорту, автозаправних станцій, які є джерелами забруднення атмосферного повітря. Також причинами забруднення атмосферного повітря є кількість перекачаного газу, застаріле технічне обладнання, профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях.
Основними забруднювачами поверхневих вод міста є житлово-комунальні підприємства та інші об’єкти господарської діяльності, очисні споруди яких потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності.
Основними проблеми в галузі охорони навколишнього природного середовища залишається:
1. Незадовільний стан полігону твердих побутових відходів (ТПВ)
2 .Відсутність підприємств з переробки ТПВ
3. Відсутність або незадовільний стан каналізаційних мереж
4 .Недостатня ефективність роботи очисних споруд
5. Низький рівень екологічної культури у населення
6. Низький рівень використання альтернативних та
відновлювальних джерел енергії
7 .Недостатня розвиненість системи екологічного моніторингу.
Слабка мотивація впливу органів місцевого самоврядування на процеси антропогенного навантаження в населеному пункті.
8 .Низький рівень впровадження енергоефективних технологій при новому будівництві та реконструкції будівель і споруд.
Характеристика стану довкілля поруч з об’єктом планової діяльності
Запропоноване ДПТ архітектурно-планувальне рішення сформоване на підставі аналізу існуючої ситуації, враховуючи особливості території з точки зору санітарно гігієнічних умов, інженерного забезпечення об’єктів будівництва та ін. Об’єкти культурної спадщини, природно-заповідного фонду та екомережі (водні об’єкти, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги річки, берегові смуги водних шляхів, зони санітарної охорони, експлуатаційні ліси, сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання) на території проектування відсутні. Корисні копалини загальнодержавного значення на території планування відсутні. Сконцентровані джерела забруднення поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами на території проектування відсутні.
Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж і споруд
В рамках території проектування передбачається влаштування наступних систем інженерних мереж.
В рамках території проєктування передбачається влаштування наступних систем інженерних мереж.
- Водопостачання
запроектованої будівлі планується здійснюватися з каптажного джерела. В особливому стані з р. Уж
Визначення обсягів споживання води для господарсько-побутових потреб здійснюється на наступних стадіях проектування згідно з ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди »
-Господарсько-побутова каналізація- підземний резервуар з подальшим вивозом спецтранспортом в спеціально відведені місця.
Обсяги скидання стічних вод приймаються за обсягами водоспоживання.
-Дощова каналізація вертикальним плануванням в канави.
-Електропостачання
Територія проектування забезпечена мережею централізованого електропостачання.
Підключення, потужності, будуть надані в робочій документації згідно з отриманими технічними умовами.
Блискавкозахист будівель та споруд повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.5-38-2008.
-Теплопостачання
На території проектування відсутні мережі централізованого теплопостачання. З метою економії та раціонального використання енергоносіїв у будівлях та спорудах рекомендується обладнати системи локального теплопостачання.
-Система протипожежного захисту
Згідно з вимогами НАПБ А.01-001-2014 «Правила пожежної безпеки України» ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».
-Санітарне очищення
Вивіз будівельного сміття та твердих побутових відходів планується здійснювати по заявочній системі, після укладання договору з компанією по вивозу відходів.
-На території проектування передбачені інженерно-технічні заходи цивільної оборони в мирний та особливий час.(проєкт лист 8. Лист. 9)
1) Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують санітарно-гігієнічні умови:
- проведення забудови згідно з наміченим функціональним зонуванням; - інженерна підготовка території - вертикальне планування та регулювання поверхневого стоку, благоустрій господарчих об’єктів, влаштування твердого покриття доріг; - для забезпечення виконання «Програми поводження з твердими побутовими відходами» (постанова кабінету Міністрів від 04.04.2004 р. № 265) проектом передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним використанням і утилізацією.
2) Заходи, що покращують стан повітряного басейну:
- інженерний благоустрій території
- каналізування, санітарне очищення.
Біорізноманіття.
Проектом передбачається максимально зберегти існуючі зелені насадження. Вирубка зелених насаджень (дерев та чагарників) на проектній ділянці не передбачається у зв’язку з їх відсутністю. Влаштування зелених зон має виключно позитивний вплив на біорізноманіття. Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах проектування відсутні. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території
в результаті будівництва/експлуатації об’єкту планової діяльності не прогнозується. Наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин на території не відмічено. В процесі будівництва вплив на рослинний покрив, в основному, буде виявлятися в пошкодженні та частковому знищенні рослинності транспортними засобами, загибелі і пригніченні рослинного покриву при виникненні аварійних ситуацій.
Водне середовище.
Негативних впливів на водне середовище, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів, надходження у водне середовище забруднюючих речовин - не відбуватиметься.
Експлуатація проектованого об'єкту не передбачає використання води на виробничі потреби.
Поверхневі та підземні води.
Інфільтрація дощових вод в грунт з ділянок без твердого покриття передбачається природнім способом.
Дощові води будуть відводитися по спланованій території з твердим покриттям в систему дощової каналізації або в придорожню канаву
Атмосферне повітря.
Викошені трави з території передбачається вивозити в спеціальні місця для утилізації. Заборонено спалювання викошеної трави на території об’єкту.
Шкідливий вплив на атмосферне повітря від експлуатації об’єкту планової діяльності очікується - незначним.
Світлове, теплове та радіаційне забруднення.
Перераховані впливи на довкілля від експлуатації об’єкту - не передбачаються.
Флора та і фауна.
Охорона рослинного і тваринного світу. Ареали проживання рідкісних тварин, занесених у Червону книгу, в межах проектування відсутні. Передбачається не менш ніж дворазовий покіс трави на території об’єктів з послідуючим її вивозом.
8. Екологічні проблеми, які стосуються державного планування території (з природоохоронним статусом ) та можливі ризики впливу на здоров`я населення
Ділянка (територія) розробки детального плану безпосередньо не межує з територіями що мають природоохоронний статус - земель водного фонду та прибережно-захисних смуг лісогосподарських зон, територій історико-культурного, природо заповідного, рекреаційного чи оздоровчого призначення.
Екологічні проблеми і ризики на здоров.я населення, які стосуються даного детального плану, та негативний вплив на територій з природоохоронним статусом - являється незначним.
9. Обмеження, які пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, які встановлені на державному рівні та мають бути враховані під час підготовки документу державного планування
Відходи, що будуть утворюватися під час рекультивації та постопераційного періоду передаватимуться спеціалізованим підприємствам. У разі виявлення та ідентифікації, під час проведення робіт, небезпечних відходів, – необхідно вживати заходів для їх видалення та утилізації відповідно до вимог чинного законодавства України. Ґрунт та надра Створення додаткових впливів не передбачається. Атмосферне повітря під час проведення будівельних,
земляних робіт, пересування техніки, роботи когенераційної установки будуть утворюватись забруднюючі речовини в незначних кількостях без перевищень норм ГДК. Акустичний вплив під час будівельних робіт, від пересування техніки, виконання земляних робіт тощо, виникне додаткове шумове навантаження. Світлове, теплове та радіаційне забруднення очікування впливу не передбачається. Флора та фауна З огляду на характер запланованих робіт, впливу на місцеву фауну та флору не очікується. Проект не матиме впливу на дику природу. Негативний вплив на флору та фауну не передбачається. Позитивний – засів трав, висадка дерев і т.д.
Зобов’язання у сфері охорони довкілля. Для запобіганням негативному впливу на довкілля та здоров’я населення передбачені такі заходи:
Заходи щодо охорони атмосферного повітря та зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин. Контроль за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу проводиться підприємством (виробничий контроль). Зовнішній контроль здійснюється відповідними державними контролюючими органами. Контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу передбачає: контроль обсягів викидів, у тому числі: утримання (масової концентрації) і кількості викидів (масової витрати) забруднюючих речовин; порівняння кількості викидів і вмісту забруднюючих речовин з нормативами гранично допустимих викидів і технологічними нормативами; озеленення території.
Заходи щодо забезпечення належного поводження з відходами. Операції щодо збирання, зберігання, транспортування та утилізації відходів повинні здійснюватись з дотримання норм екологічної безпеки та законодавства України. Всі типи відходів, що утворюватимуться в процесі виконання робіт з рекультивації, підлягають вилученню, накопиченню і розміщенню їх у спеціально відведених місцях з метою подальшої утилізації чи видалення. З метою уникнення можливого потрапляння відходів в навколишнє середовище передбачено забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів.
Заходи щодо пожежобезпеки. На даній земельній ділянці забороняється розведення вогнищ, спалювання відходів. Користуватися відкритим вогнем – категорично забороняється. Плануються завчасні заходи по недопущенню виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. З цією метою розроблені переліки заходів з попередження надзвичайних ситуацій окремих видів, які регламентують поточну діяльність.
Для попередження та захисту об'єкту необхідно проведення наступних попереджувально-захисних заходів:
-посилення режиму пропуску на територію об'єкту-щоденний обхід і огляд території і приміщень з метою виявлення сторонніх і підозрілих предметів, відкритих проходів, несправносте печаток, замків і т. д.;
-підготовка і проведення періодичних оглядів об'єкту, з чітким зазначенням пожежонебезпечних та техногенно небезпечних місць, забезпечення всього персоналу засобами індивідуального захисту. Для забезпечення безпечного функціонування об'єкту території рекомендується:
-передбачити освітлення входу та прилеглої території в нічний час.
Відновлюванні заходи. Створення рослинного шару - засівання На всіх етапах реалізації проектні рішення будуть здійснюватися в відповідності з нормами і правилами охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки, в тому числі вимоги Закону України «Про охорону земель»; Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря» тощо.
Всі технічні рішення, що застосовані в даному проекті, відповідають вимогам протипожежних, санітарно-гігієнічних, екологічних та інших норм, які діють на території України.
Комплексний благоустрій та озеленення території.
В рамках території проектування передбачається наступний порядок комплексного благоустрою та озеленення, та формування екомережі.
Для забезпечення санітарно - гігієнічних та екологічних вимог зони впливу об’єкта містобудування на прилеглі території слід керуватись такими принципами: збереження і раціональне використання цінних природних ресурсів; дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище; встановлення санітарно - захисних зон для охорони територій від забруднення та шкідливих впливів.
В умовах забудови території проектування необхідно передбачити заходи щодо максимально ефективного та раціонального використання території забудови. Забезпечити також функціональне зонування територій, дотримання державних норм і правил забудови.
При розробці та реалізації подальшої проектної документації об’єкта містобудування передбачається створення та забезпечення умов поетапного освоєння території, забудови та, відповідно, вільного доступу для прокладання інженерних мереж та споруд.
Земельні та майново-правові питання вирішувати у встановленому чинним законодавством України порядку до початку розробки проектної документації щодо об’єкта містобудування, що обґрунтовується, з урахуванням поетапного освоєння та введення в експлуатацію об’єктів.
Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища
Планування ділянки здійснено з дотриманням допустимих нормами ухилів. Після завершення будівництва та введення об’єктів в експлуатацію, необхідно укласти угоду на вивіз сміття та утилізацію твердих побутових відходів. Детальним планом території не передбачається реалізація видів планової діяльності та розташування об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, та щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.
.
10. Характеристика негативних наслідків
Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2011 № 29) наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – будь які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.
Вторинні наслідки – вигоди, які полягають у широкому залученні громадськості до прийняття рішень та встановлення прозорих процедур їх
прийняття.
Кумулятивні наслідки – нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних речовин внаслідок тривалого їх використання.
Ймовірність того, що реалізація ДПТ призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, і в сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля - є незначною.
Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту. Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі відсутні.
Вплив на атмосферне повітря – відсутній.
Вплив на водні ресурси. Планована діяльність передбачає не суттєвий вплив на водні ресурси виконання заходів, реалізація яких не призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води.
Відходи. Планова діяльність не передбачає виконання заходів, реалізація яких призведе до збільшення обсягів утворення відходів.
Вплив на земельні ресурси. Внаслідок реалізації планової діяльності не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози.
Вплив на біорізноманіття та рекреаційні зони. В плановій діяльності не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на біорізноманіття та рекреаційні зони.
Вплив на культурну спадщину. Реалізація планової діяльності не призведе до негативного впливу на наявні об'єкти історико-культурної спадщини.
Вплив на населення та інфраструктуру. Планова діяльність не передбачає появу нових ризиків для здоров'я населення.
Екологічне управління, моніторинг. Планова діяльність не передбачає послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки. При проведенні планової діяльності буде можливе під час здійснення моніторингу атмосферного повітря, а точніше узагальнених даних про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин; оцінки рівня та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення; оцінки складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.
Кумулятивний вплив. Ймовірність того, що реалізація планової діяльності призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров'я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.
Реалізація планованої діяльності буде мати позитивний вплив на соціально – економічний розвиток території та незначний вплив на довкілля.
11. Заходи по запобіганню і зменшенню негативних наслідків під час виконаня документа державного планування
Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єкту доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні енергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.
Перелік і стисла характеристика проектних рішень, комплекс яких включає: - ресурсозберігаючі заходи – збереження і раціональне використання земельних та водних ресурсів, повторне їх використання та ін.;
- планувальні заходи – функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон та санітарних розривів, озеленення та ін.;
- відновлювальні заходи - технічна і біологічна рекультивація, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища тощо;
- захисні заходи:
Для попередження та захисту об’єкту необхідно проведення наступних попереджувально-захисних заходів:
. посилення режиму безпеки шляхом встановлення систем відео спостереження та охоронної сигналізації;
. передбачити освітлення прилеглої території в нічний час - компенсаційні заходи (при необхідності) - компенсація незворотного збитку від планованої діяльності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного, соціального і техногенного середовища в іншому місці і/або в інший час, грошове відшкодування збитків.
На всіх етапах реалізації ДПТ проектні рішення будуть здійснюватись у відповідності з нормами і правилами охорони навколишнього середовища і земель»; Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря» тощо.
12. Ефективність вибору
Обґрунтування вибору
Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність (провадження даної планованої діяльності саме на даній території).
Вибір даного будівництва об”єкту проведено з урахуванням доцільності розміщення об’єкта, а також аспектів соціально-економічного розвитку населеного пункту в цілому.
У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмова від реалізації будівництва, призведе до неможливості подальшого економічного розвитку населеного пункту. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля.
За даним варіантом подальший стабільний розвиток населеного пункту є очевидно проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та вуличної мережі, погіршення ситуації в цілому.
13. Здійснення стратегічної екологічної оцінки
Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування будівель і споруд, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.
Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:
1) аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, а саме:
- проаналізовано в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;
- розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища; • оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;
- проаналізовано склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, особливості гідрогеологічних умов майданчика за результатами інженерно-геологічних вишукувань;
2) консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;
3) розглянуто способи ліквідації наслідків;
4) особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;
5) отриманні зауваження і пропозиції до проекту містобудівної документації;
6) проведено громадське обговорення у процесі розробки проекту містобудівної документації.
В ході СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.
14. Моніторинг наслідків виконання документу державного планування
Організація моніторингу детального плану території рекомендується шляхом здійснення наступних заходів:
- порівняння фактичного стану компонентів довкілля з минулорічними показниками, в яких реалізуються заходи діяльності, 1 раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження. У разі виявлення перевищень минулорічних показників провести аналіз на предмет зв'язку з реалізацією заходів планованої діяльності;
- порівняння фактичних показників індикаторів виконання заходів планової діяльності, зокрема рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, 1 раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження.
Транскордонний вплив під час реалізації планованої діяльності відсутній. У порівнянні з нульовою альтернативою вплив на довкілля оцінюється як незначний, оскільки, як зазначалося вище, буде обумовлений впливом існуючих незмінних факторів. Рівень утилізації відходів, що є важливим індикатором регіонального розвитку, може залишитися на
незмінному рівні.
Організація моніторингу детального плану території рекомендується шляхом здійснення наступних заходів:
- порівняння фактичного стану компонентів довкілля з минулорічними показниками, в яких реалізуються заходи планової діяльності, один раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження. У разі виявлення перевищень минулорічних показників провести аналіз на предмет зв'язку з реалізацією заходів планованої діяльності;
- порівняння фактичних показників індикаторів виконання заходів планової діяльності, зокрема рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, один раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження.
15. Екологічний моніторинг.
Система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.
Екологічний та соціальний моніторинг для об’єкту буде здійснюватися з метою забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства під час її будівництва і експлуатації та втілення всіх заходів щодо мінімізації ймовірних впливів та наслідків на навколишнє природне та соціальне середовище.
Загальною метою моніторингу екологічних та соціальних аспектів даного проекту є забезпечення/гарантування того, що всі заходи пом’якшення та мінімізації впливів та наслідків успішно втілюються та вони є ефективними та достатніми.
Екологічний та соціальний моніторинг також передбачає своєчасне виявлення нових проблем та питань, що викликають занепокоєння. Моніторинг має відбуватись на декількох рівнях та передбачати можливі екологічні загрози та/або виявляти під час його здійснення впливи, що не були передбачені раніше.
Програма екологічного моніторингу буде працювати під час будівництва та експлуатації об’єкту. Вона складається із переліку дій та заходів, кожний із яких має певну мету та ключові індикатори та критерії для оцінки.
Постійний моніторинг буде здійснюватися під час всього життєвого циклу об’єкту: будівництво - експлуатація - виведення із експлуатації.
Моніторинг включає, але не обмежується наступними етапами:
1. Вибір параметрів навколишнього природного та соціального середовища для певних аспектів;
2. Встановлення ключових параметрів моніторингу;
3. Візуальний огляд;
4. Регулярний відбір зразків/проб та їх дослідження;
5. Регулярні опитування та зустрічі із громадою, яка потенційно
потрапляє в зону впливу об’єкту планованої діяльності;
- Аналіз інформації, що була отримана під час моніторингу та за необхідності розробка комплексу заходів, що усувають або максимально пом’якшують вплив об’єкту на навколишнє природне та соціальне середовище.
16. Заходи щодо реалізації детального плану
Детальний план території вирішує питання формування території багатоквартирним житловим будинком.
Проект детального плану території конкретизує та уточнює планувальну структуру і функціональне призначення території, просторову композицію, визначає параметри формування земельної ділянки.
Проєкт підтверджує, що земельна ділянка площею 0,400га за інженерно- будівельною оцінкою, є привабливою, на ній можливе будівництво індивідуального житлового будинкіe/ Здійснення комплексного благоустрою та озеленення території, охорони довкілля, раціонального використання земельних ресурсів та інженерно-транспортної інфраструктури.
Оприлюднення проєкту детального плану території здійснюється у терміни, визначені місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
Загальна доступність матеріалів проекту детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загально доступному місці у приміщенні такого органу.
Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Детальний план території не підлягає експертизі.
Режим використання території на період його реалізації обов’язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Дубриницька сільська рада забезпечує оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження.
Затверджений детальний план території є підставою для оформлення завдання на складання проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель 01.03. для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків господарських будівельта споруд, а також на оформлення вихідних даних на проєктування забудови-містобудівних умов та обмежень.
ВИСНОВКИ
Стратегічна екологічна оцінка використовується насамперед як засіб для зниження негативних екологічних наслідків від реалізації запропонованих стратегічних дій. У цьому контексті даний звіт можна розглядати як необхідний, достатній, механізм сприяння сталому розвитку. Важливість оцінки для забезпечення сталого розвитку зростає при використанні критеріїв оцінки й визначення реального або остаточного значення екологічних наслідків. Крім цього, звіт стратегічної екологічної оцінки може застосовуватися як складова частина інтегрованого управління ресурсами, планування землекористування й оцінки сталості. Розроблення даного звіту СЕО завчасно сигналізує про екологічно незбалансовані варіанти розвитку тобто "уникнення" помилок. Тому якісне застосування стратегічної екологічної оцінки може знизити ризик значних витрат на усунення шкоди, якої можна було б уникнути.
Збір даних про поточний стан навколишнього природного середовища визначає ключові показники якості стану, що дає змогу оцінювати та правильно реагувати на зміни в навколишньому природному середовищі, виявити сильні і слабкі сторони стану навколишнього середовища а також можливі загрози.
Проведення стратегічної екологічної оцінки не ставить за мету заборону діяльності, що потенційно може мати негативні екологічні наслідки. Вона має економічний ефект (зокрема за рахунок економії часу та засобів на погодження та отримання дозволів). Зокрема, передбачена процедура залучення зацікавлених сторін до обговорення проблем та перспектив матиме довгостроковий позитивний ефект, через створення суспільної обізнаності, підвищення небайдужості, кращого висвітлення проблем території та інше. Окрім цього, така оцінка буде сприяти зниженню антропогенного навантаження через комплексне використання ресурсів та компромісне вирішення проблем збереження навколишнього природного середовища та економічного розвитку суспільства. СЕО сприяє забезпеченню сталого розвитку в Україні та становленню прозорого процесу прийняття рішень без обмеження конкурентоспроможності економіки.
Вимоги законодавства щодо збереження та раціонального використання земель територій та об’єктів, що входять до екологічної мережі реалізуються також шляхом закріплення у правових нормах економічних стимулів раціонального використання та охорони земель, регламентації функцій державного управління, а також шляхом встановлення заходів юридичної відповідальності за порушення відповідного законодавства.
Підтвердження ГАП про відповідність чинним нормам ,
правилам та стандартам
Стратегічна екологічна оцінка проекту “детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговувавння житлового будинку господарських будівель та споруд в с.Малий Березний, ур. «Біля маюрні», Ужгородського району, Закарпатської області, площею 0,4000 га, зі зміною цільового призначення ” виконана відповідно з вимогами Конституції України, відповідних законів України, інших нормативно — правових актів з питань використання території , діючими нормами, правилами, інструкціями, державними та галузевими стандартами.
Головний архітектор проекту І.І.Сакулич